Как не веровать в Бога, когда вся природа о Нём говорит?
Как не слушаться Божьего Слова, когда в нём вся правда и свет?
Как отвергну я Божью любовь, если ею я сыт,
Если знаю, что Бог заключил с нами Новый завет?
Как не славить Христа, если Он принял смерть на кресте за меня?
Если каждый мой грех был искуплен и полностью стёрт и забыт?
Как возможно не верить Тому, Кто нас спас от огня,
А Святой Дух дарует духовный спасительный щит?
Было б странно не просто не верить, а даже и предполагать,
Что возможно счастливыми быть, без рождения свыше навек!
Как же страшно и глупо себе самому нагло лгать,
Что со смертью исчезнет как личность в земле человек.
Слава Богу за всё! Нет сомнениям места в спасённой душе!
Мир греха зря старается сбить христиан верных с Божьих путей.
Церковь будет хранима Христом, пусть без стен, в шалаше,
Если вера в ней есть, значит, ада и смерти сильней!
(Видео песни на эти стихи: http://youtu.be/5YeqZIFKUJo)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
