Я стріла Каїна і Авеля – вві сні.
Вони ще грали в киці-баби на осонні,
Лементували, пізнавали смак борні.
Під перегуд росло каміння – на жертовник.
Ботей пухких овець тік за хитку лозу,
Чорнильних кипарисів ряд, гігантські мушлі.
Скидалася гірська місцевість на Гурзуф.
А я – вагітна – йшла по виноград і груші...
Сховати б Авеля в мережаний рукав
І понести у благодать повз ранні смокви!
Сумирний менший брат за валуном зібгавсь,
А Каїн лоба морщив, поспішав на лови.
І підняла я очі до важких небес.
І не побачила рокованого вбивства…
Невже у тому сновигань єдиний сенс,
Щоб від безсилля сотворяти плач-молитву?
Я знала Каїна: минав піском… убрід…
Він лунко хихотів, не прагнув слави, оргій.
У рань гойднувся в лоні довгожданий плід –
Від рос липневих, під густий чаїний стогін.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ты должна устоять... - Надежда Горбатюк Я только на секундочку посмотрела в другую сторону, честно, только на секундочку. Но этого хватило, чтобы сразу пошли неугодные Отцу мысли...И вот какое вразумление услышала в себе :"Ты должна устоять..."
Публицистика : Крестный путь - Анна Дмитриева Никогда не смотри на обстоятельства а взирай на Его Слово. Всё,о чем я пишу-это суть жизни по вере и любви.Буду рада,если кого-то этот стих укрепит в надежде упования на Господа.
Проза : Ангел роз - Светлана Капинос Эта сказочка будет опубликована в краевой газете \\\"Утро России\\\" вместе с поздравлениями меня-талантливой в связи с приёмом в члены Союза российских писателей.
